вигноювання
ВИГНОЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигноювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вигноювання | вигноювання |
Родовий | вигноювання | вигноювань |
Давальний | вигноюванню | вигноюванням |
Знахідний | вигноювання | вигноювання |
Орудний | вигноюванням | вигноюваннями |
Місцевий | на/у вигноюванні | на/у вигноюваннях |
Кличний | вигноювання | вигноювання |