вигоювати
ВИГОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИГОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Виліковувати рану, виразку, хворобу і т. ін.; робити здоровим кого-небудь. [Гапка:] Свекруха працює, пухирів на руках не вигоює (Кроп., II, 1958, 163); З них [камінчиків] можна ножем наскребти білого порошку, і той порошок добре вигоює виразки (Донч., VI, 1957, 36); [Долорес:] Гляділа я його, носила воду опівночі і рани обмивала, і гоїла, і вигоїла (Л. Укр., III, 1952, 335); Коли Дорка Найденко йшла на станцію, щоб їхати до Києва показатися лікарям і вигоїти отой нестерпний кашель, вона стріла.. три підводи (Ю. Янов., II, 1958, 326).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигоюю | вигоюємо |
2 особа | вигоюєш | вигоюєте |
3 особа | вигоює | вигоюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигоюватиму | вигоюватимемо |
2 особа | вигоюватимеш | вигоюватимете |
3 особа | вигоюватиме | вигоюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигоював | вигоювали |
Жіночий рід | вигоювала | |
Середній рід | вигоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигоюймо | |
2 особа | вигоюй | вигоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигоюючи | |
Минулий час | вигоювавши |