видочок
ВИДОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до вид 1 1. У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (Коцюб., І, 1955, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | видочок | видочки |
Родовий | видочка | видочків |
Давальний | видочкові, видочку | видочкам |
Знахідний | видочок | видочки |
Орудний | видочком | видочками |
Місцевий | на/у видочку | на/у видочках |
Кличний | видочку | видочки |