видужувати
ВИДУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИДУЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін. Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Мирний, III, 1954, 59); [Коршун:] Слухайте, товаришу майор, а не бувало випадків, щоб люди з такою раною видужували? (Собко, П'єси, 1958, 200); - Ну от і видужав ти, Оксеню, видужав. Тепер сто літ житимеш, - втішав він себе (Цюпа, Назустріч.., 1958, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видужую | видужуємо |
2 особа | видужуєш | видужуєте |
3 особа | видужує | видужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видужуватиму | видужуватимемо |
2 особа | видужуватимеш | видужуватимете |
3 особа | видужуватиме | видужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видужував | видужували |
Жіночий рід | видужувала | |
Середній рід | видужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видужуймо | |
2 особа | видужуй | видужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видужуючи | |
Минулий час | видужувавши |