вижидати
ВИЖИДАТИ, аю, аєш, недок., ВИЖДАТИ, ду, деш, док. 1. перех. Чекати кого, що-небудь. - Я терпеливо ждатиму на тебе [Бориса], вижидатиму тебе, як сходу сонця (Фр., III, 1950, 449); Над лугами ворон кружить, За життям своїм не тужить, Пазурі здіймає хижі, Вижидає крові-їжі (Мал., II, 1956, 278); А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки (Шевч., І, 1951, 239); Він пропонував виждати ворога й раптовим наскоком з усіх боків розбити (Янов., І, 1958, 158).
2. неперех. Чекаючи слушного моменту, зволікати з виконанням дії. А Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь, а далі витяг капшучок (Кв.-Осн., II, 1956, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вижидаю | вижидаємо |
2 особа | вижидаєш | вижидаєте |
3 особа | вижидає | вижидають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вижидатиму | вижидатимемо |
2 особа | вижидатимеш | вижидатимете |
3 особа | вижидатиме | вижидатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вижидав | вижидали |
Жіночий рід | вижидала | |
Середній рід | вижидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вижидаймо | |
2 особа | вижидай | вижидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вижидаючи | |
Минулий час | вижидавши |