виказ
ВИКАЗ, у, ч. 1. Дія за знач. виказати 3. Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (Тулуб, Людолови, І, 1957, 353); Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Крот., Сини.., 1948, 373).
2. Те саме, що донос. Пилку вже через виказ найдено, - хлопець виказав (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виказ | викази |
Родовий | виказу | виказів |
Давальний | виказові, виказу | виказам |
Знахідний | виказ | викази |
Орудний | виказом | виказами |
Місцевий | на/у виказі | на/у виказах |
Кличний | виказе | викази |