викишкати
ВИКИШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Відігнати, прогнати птицю вигуками "киш-киш!". Яка копаночка там славна - каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Вовчок, VI, 1956, 298); - Квочка ж більша горобця,.. а горобець - маленький, - доки його викишкаєш (Вишня, І, 1956, 317).
2. перен. Вигнати кого-небудь звідкись, примусити залишити щось. Всім бажалось викишкати його [панотця], і тільки приключки чекали (Свидн., Люборацькі, 1955, 195); Ті, що плутаються в картоплинні, не втечуть і так, а той, на горищі, міг сховатися. Спробуй потім його викишкати (Загреб., Європа 45, 1959, 224).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викишкаю | викишкаємо |
2 особа | викишкаєш | викишкаєте |
3 особа | викишкає | викишкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викишкав | викишкали |
Жіночий рід | викишкала | |
Середній рід | викишкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викишкаймо | |
2 особа | викишкай | викишкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | викишкавши |