виклепувати
ВИКЛЕПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКЛЕПАТИ, виклепаю, виклепаєш і виклеплю, виклеплеш; мн. виклеплять; док., перех. 1. Клепаючи, вдаряючи молотком, робити тоншим, гострішим лезо (коси, сапи і т. ін.). [Конон:] Ви, тату, учора і не виклепали мені коси, а я ж прохав? (Кроп., II, 1958, 428).
2. Виковувати що-небудь з металу без нагрівання. [Романюк:] Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 117).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклепую | виклепуємо |
2 особа | виклепуєш | виклепуєте |
3 особа | виклепує | виклепують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклепуватиму | виклепуватимемо |
2 особа | виклепуватимеш | виклепуватимете |
3 особа | виклепуватиме | виклепуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виклепував | виклепували |
Жіночий рід | виклепувала | |
Середній рід | виклепувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклепуймо | |
2 особа | виклепуй | виклепуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виклепуючи | |
Минулий час | виклепувавши |