виклопотувати
ВИКЛОПОТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКЛОПОТАТИ, очу, очеш, док., перех. Діставати, одержувати що-небудь внаслідок клопотання. - На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток, - сказав Стовбун (Сміл., Зустрічі, 1936, 143).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклопотую | виклопотуємо |
2 особа | виклопотуєш | виклопотуєте |
3 особа | виклопотує | виклопотують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклопотуватиму | виклопотуватимемо |
2 особа | виклопотуватимеш | виклопотуватимете |
3 особа | виклопотуватиме | виклопотуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виклопотував | виклопотували |
Жіночий рід | виклопотувала | |
Середній рід | виклопотувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виклопотуймо | |
2 особа | виклопотуй | виклопотуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виклопотуючи | |
Минулий час | виклопотувавши |