викрешуватися
ВИКРЕШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИКРЕСАТИСЯ, ешеться, док. 1. З'являтися від ударяння кресалом або металевим предметом по кременю, каменю, залізу (про іскри, вогонь). * Образно. Кольє моргнуло на Данила Катрича.., посміхнулося димчатим камінчиком, обсипало іскрами, що викрешувалися (Чендей, Поєдинок, 1962, 253).
2. тільки недок. Пас. до викрешувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викрешуюся | викрешуємося |
2 особа | викрешуєшся | викрешуєтеся |
3 особа | викрешується | викрешуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викрешуватимуся | викрешуватимемося |
2 особа | викрешуватимешся | викрешуватиметеся |
3 особа | викрешуватиметься | викрешуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викрешувався | викрешувалися |
Жіночий рід | викрешувалася | |
Середній рід | викрешувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викрешуймося | |
2 особа | викрешуйся | викрешуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викрешуючись | |
Минулий час | викрешувавшись |