викривлений
ВИКРИВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викривити. Викривлені гримасою уста силкуються усміхнутися (Галан, Гори.., 1956, 140); // у знач. прикм. Викривлене дерево; Викривлені уявлення.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | викривлений | викривлена | викривлене | викривлені |
Родовий | викривленого | викривленої | викривленого | викривлених |
Давальний | викривленому | викривленій | викривленому | викривленим |
Знахідний | викривлений, викривленого | викривлену | викривлене | викривлені, викривлених |
Орудний | викривленим | викривленою | викривленим | викривленими |
Місцевий | на/у викривленому, викривленім | на/у викривленій | на/у викривленому, викривленім | на/у викривлених |