викроюватися
ВИКРОЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИКРОЇТИСЯ, їться, док. 1. Утворюватися внаслідок викроювання.
2. перен., розм. Виходити, ставатися. Більш нічого Не викроїлося, і драму Глухими, темними рядами На смітник винесли (Шевч., ІІ, 1953, 281); // Знаходитися внаслідок умілого використання. Бажання - це чарівний винахідник, це кмітливий Хронос, який спритно, не встигнеш і озирнутися, підправить час, де треба притримає стрілку, протягне хвилинку, і, дивись, викроїлась ціла година (Коцюба, Нові береги, 1959, 364).
3. тільки недок. Пас. до викроювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроююся | викроюємося |
2 особа | викроюєшся | викроюєтеся |
3 особа | викроюється | викроюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроюватимуся | викроюватимемося |
2 особа | викроюватимешся | викроюватиметеся |
3 особа | викроюватиметься | викроюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викроювався | викроювалися |
Жіночий рід | викроювалася | |
Середній рід | викроювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроюймося | |
2 особа | викроюйся | викроюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викроюючись | |
Минулий час | викроювавшись |