виліковний
ВИЛІКОВНИЙ, а, е. Який піддається лікуванню (про хворобу). Туберкульоз - цілком виліковна хвороба (Шк. гігієна, 1954, 321); Нині мільйони людей порятовані від невідворотної загибелі або позбулися тяжких, раніше не виліковних хвороб - завдяки операції переливання крові (Смолич, VI, 1959, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виліковний | виліковна | виліковне | виліковні |
Родовий | виліковного | виліковної | виліковного | виліковних |
Давальний | виліковному | виліковній | виліковному | виліковним |
Знахідний | виліковний, виліковного | виліковну | виліковне | виліковні, виліковних |
Орудний | виліковним | виліковною | виліковним | виліковними |
Місцевий | на/у виліковному, виліковнім | на/у виліковній | на/у виліковному, виліковнім | на/у виліковних |