виноград
ВИНОГРАД, у, ч. 1. Південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в грона. Цупкі, покручені кущі винограду безладно розповзлись по вогкій землі, спутались гіллячками і напнули над землею гарний намет густого листя та великих, важких грон (Коцюб., І, 1955, 277); Узгір'я в садах, в виноградах яри (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 13).
Дикий виноград - дикоростуча і декоративна витка кущова рослина з широким листям та вусиками. Ганок і невелику веранду рясно оповили стебла дикого винограду (Шиян, Гроза.., 1956, 44).
2. Ягоди цієї рослини. - Йду он там до саду їсти винограду (Фр., IV, 1950, 76); Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Досв., Вибр., 1959, 431).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виноград | виногради |
Родовий | винограду | виноградів |
Давальний | виноградові, винограду | виноградам |
Знахідний | виноград | виногради |
Орудний | виноградом | виноградами |
Місцевий | на/у винограді | на/у виноградах |
Кличний | винограде | виногради |