випромінювати
ВИПРОМІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИПРОМЕНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію). Зірка в процесі розвитку виробляє в своїх надрах енергію і випромінює її у світовий простір (Наука.., 2, 1958, 37); Біля засмальцьованого стола, на довгих лавах сиділи гірники, задумливі, зосереджені. Електрична лампочка випромінювала над ними сухе, біле сяйво (Досв., Вибр., 1959, 189).
2. перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом. Савченко і Чайка перезирнулись. Здавалося, щастя, що його випромінював капітан, торкнулося також і їх (Собко, Запорука.., 1952, 87); Очі його то наливалися злобою, то танули, мов крижинки, на сонці, то спалахували злістю, то випромінювали занепокоєння (Збан., Любов, 1957, 179).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випромінюю | випромінюємо |
2 особа | випромінюєш | випромінюєте |
3 особа | випромінює | випромінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випромінюватиму | випромінюватимемо |
2 особа | випромінюватимеш | випромінюватимете |
3 особа | випромінюватиме | випромінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випромінював | випромінювали |
Жіночий рід | випромінювала | |
Середній рід | випромінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випромінюймо | |
2 особа | випромінюй | випромінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випромінюючи | |
Минулий час | випромінювавши |