вирослий
ВИРОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вирости 1-5. Люди, ті вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Фр., II, 1950, 32); Моя Батьківщина - подолана ніч, На кремені вирослий колос, Моя Батьківщина - це Леніна клич, Це Партії голос (Рильський, І, 1956, 167); Сонце.. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (Гончар, І, 1954, 417).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вирослий | виросла | виросле | вирослі |
Родовий | вирослого | вирослої | вирослого | вирослих |
Давальний | вирослому | вирослій | вирослому | вирослим |
Знахідний | вирослий, вирослого | вирослу | виросле | вирослі, вирослих |
Орудний | вирослим | вирослою | вирослим | вирослими |
Місцевий | на/у вирослому, вирослім | на/у вирослій | на/у вирослому, вирослім | на/у вирослих |