вирубок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вирубок | вирубки |
Родовий | вирубка | вирубків |
Давальний | вирубкові, вирубку | вирубкам |
Знахідний | вирубок | вирубки |
Орудний | вирубком | вирубками |
Місцевий | на/у вирубку | на/у вирубках |
Кличний | вирубку | вирубки |
вирубка
ВИРУБКА, и, ж. 1. Дія за знач. вирубувати, вирубати. Ремінь вирішив тишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки буку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 176); З XVI століття в [Біловезькій] Пущі почалась вирубка корабельного лісу (Наука.., 8, 1958, 39).
2. Місце, ділянка, де вирубано ліс. Осика часто заселяє вирубки і згарища (Колг. Укр., 10, 1958, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вирубка | вирубки |
Родовий | вирубки | вирубок |
Давальний | вирубці | вирубкам |
Знахідний | вирубку | вирубки |
Орудний | вирубкою | вирубками |
Місцевий | на/у вирубці | на/у вирубках |
Кличний | вирубко | вирубки |