виснажливий
ВИСНАЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним - в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (Довж., І, 1958, 424); Була довга й виснажлива війна 1914-1917 років (Ле, Ю. Кудря, 1956, 3); Виснажлива спрага примусила його встати. Витираючи рукавом сльози, він пішов шукати води (Галан, Гори.., 1956, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виснажливий | виснажлива | виснажливе | виснажливі |
Родовий | виснажливого | виснажливої | виснажливого | виснажливих |
Давальний | виснажливому | виснажливій | виснажливому | виснажливим |
Знахідний | виснажливий, виснажливого | виснажливу | виснажливе | виснажливі, виснажливих |
Орудний | виснажливим | виснажливою | виснажливим | виснажливими |
Місцевий | на/у виснажливому, виснажливім | на/у виснажливій | на/у виснажливому, виснажливім | на/у виснажливих |