високогірний
ВИСОКОГІРНИЙ, а, е. 1. Який міститься, розташований, росте високо в горах. Коло однієї, трохи більшої хатки, на сніговому майданчику, залитому сонцем, гралися в м'яч хлопчики й дівчатка в трусиках і блакитних майках. То був високогірний табір (Ів., Вел. очі, 1956, 70); Високогірне озеро; Високогірна область; Високогірна флора; // Власт. високій гірській місцевості. Високогірний клімат.
2. Пов'язаний з перебуванням у високій гірській місцевості. Високогірна експедиція; // Признач. для перебування у високій гірській місцевості. Високогірне взуття.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | високогірний | високогірна | високогірне | високогірні |
Родовий | високогірного | високогірної | високогірного | високогірних |
Давальний | високогірному | високогірній | високогірному | високогірним |
Знахідний | високогірний, високогірного | високогірну | високогірне | високогірні, високогірних |
Орудний | високогірним | високогірною | високогірним | високогірними |
Місцевий | на/у високогірному, високогірнім | на/у високогірній | на/у високогірному, високогірнім | на/у високогірних |