високошановний
ВИСОКОШАНОВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (вживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось). Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров'я (Л. Укр., V, 1956, 141); - Його [Гальванеску] особа і його володіння недоторкані для простих смертних. Навіть якби виникла потреба потрусити високошановного доктора.., то й тоді я мусив би прохати телеграфом дозволу в найвищих органів влади (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | високошановний | високошановна | високошановне | високошановні |
Родовий | високошановного | високошановної | високошановного | високошановних |
Давальний | високошановному | високошановній | високошановному | високошановним |
Знахідний | високошановний, високошановного | високошановну | високошановне | високошановні, високошановних |
Орудний | високошановним | високошановною | високошановним | високошановними |
Місцевий | на/у високошановному, високошановнім | на/у високошановній | на/у високошановному, високошановнім | на/у високошановних |