висотуватися
ВИСОТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИСОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися.
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь. Ось він [Марко].. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (Стельмах, Правда.., 1961, 28); Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (Свидн., Люборацькі, 1955, 139).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висотуюся | висотуємося |
2 особа | висотуєшся | висотуєтеся |
3 особа | висотується | висотуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висотуватимуся | висотуватимемося |
2 особа | висотуватимешся | висотуватиметеся |
3 особа | висотуватиметься | висотуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висотувався | висотувалися |
Жіночий рід | висотувалася | |
Середній рід | висотувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висотуймося | |
2 особа | висотуйся | висотуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висотуючись | |
Минулий час | висотувавшись |