виспівуваний
ВИСПІВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до виспівувати 2, 8. Примітивні [тони пісні], як стогнання або зітхання потомленої душі, а проте виспівувані зовсім не примітивним, а, бачилось,.. інтелігентним голосом (Фр., III, 1950, 87).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виспівуваний | виспівувана | виспівуване | виспівувані |
Родовий | виспівуваного | виспівуваної | виспівуваного | виспівуваних |
Давальний | виспівуваному | виспівуваній | виспівуваному | виспівуваним |
Знахідний | виспівуваний, виспівуваного | виспівувану | виспівуване | виспівувані, виспівуваних |
Орудний | виспівуваним | виспівуваною | виспівуваним | виспівуваними |
Місцевий | на/у виспівуваному, виспівуванім | на/у виспівуваній | на/у виспівуваному, виспівуванім | на/у виспівуваних |