вистражданий
ВИСТРАЖДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вистраждати 2. Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції принесла Україні бажану, вистраждану народом, виплекану в його мріях і думках свободу і поклала початок новій, славній епосі в його історії (Іст. УРСР, II, 1957, 726); Вона сказала слова, добре обмірковані і вистраждані, рішення прийняла безповоротно і змінювати його не збиралася (Собко, Звич. життя, 1957, 220); // у знач. прикм. Який зазнав багато страждань. Не мав наміру [Саїд] в чімсь перечити, терзати болями стару, вистраждану жінку, матір! (Ле, Міжгір'я, 1953, 81).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вистражданий | вистраждана | вистраждане | вистраждані |
Родовий | вистражданого | вистражданої | вистражданого | вистражданих |
Давальний | вистражданому | вистражданій | вистражданому | вистражданим |
Знахідний | вистражданий, вистражданого | вистраждану | вистраждане | вистраждані, вистражданих |
Орудний | вистражданим | вистражданою | вистражданим | вистражданими |
Місцевий | на/у вистражданому, вистражданім | на/у вистражданій | на/у вистражданому, вистражданім | на/у вистражданих |