вистраждати
ВИСТРАЖДАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Зазнати великих страждань. Багато довелося пережити й вистраждати Доростолу від імператорів римських (Скл., Святослав, 1959, 363).
2. перех. Здобути що-небудь ціною багатьох страждань. Марксизм, як єдино правильну революційну теорію, писав В. І. Ленін, Росія справді вистраждала (Рад. Укр., 11.XII 1956, 1); Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (Гонч., Вибр., 1959, 345).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистраждаю | вистраждаємо |
2 особа | вистраждаєш | вистраждаєте |
3 особа | вистраждає | вистраждають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистраждав | вистраждали |
Жіночий рід | вистраждала | |
Середній рід | вистраждало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистраждаймо | |
2 особа | вистраждай | вистраждайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вистраждавши |