витвережуватися
ВИТВЕРЕЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИТВЕРЕЗИТИСЯ, ежуся, езишся, док. 1. Ставати тверезим після сп'яніння. Він ось уже кілька місяців майже не витвережується, вкрай розбестився, втратив людську подобу (Коз., Сальвія, 1959, 237); - Усе, що має [Довбня], проп'є.. Візьмуть тоді у шпиталь; вилежиться, витверезиться, і вийти б - та ні в чому (Мирний, III, 1954, 200); Іван Тимофійович вже, видно, добре витверезившись, сидів блідий, перемучений (Гончар, Таврія.., 1957, 196).
2. перен. Ставати здатним міркувати, мислити, сприймати що-небудь, діяти без зайвої самовпевненості, запальності або мрійливості.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витвережуюся | витвережуємося |
2 особа | витвережуєшся | витвережуєтеся |
3 особа | витвережується | витвережуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витвережуватимуся | витвережуватимемося |
2 особа | витвережуватимешся | витвережуватиметеся |
3 особа | витвережуватиметься | витвережуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витвережувався | витвережувалися |
Жіночий рід | витвережувалася | |
Середній рід | витвережувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витвережуймося | |
2 особа | витвережуйся | витвережуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витвережуючись | |
Минулий час | витвережувавшись |