витрухати
ВИТРУХАТИ, ає, недок., ВИТРУХНУТИ, не; мин. ч. витрух, ла, ло; док. Ставати трухлим; вигнивати. Скрипить дуплиняна деревина від вітру! Зовсім, здається, зогнила: середина витрухла, випала, а не пада - скрипить (Мирний, III, 1954, 129); * Образно. [Кармелюк:] Легше зрушити гору кам'яну, ніж панську душу. Душа їх скам'яніла і витрухло серце (Вас., III, 1960, 486).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрухаю | витрухаємо |
2 особа | витрухаєш | витрухаєте |
3 особа | витрухає | витрухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрухатиму | витрухатимемо |
2 особа | витрухатимеш | витрухатимете |
3 особа | витрухатиме | витрухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витрухав | витрухали |
Жіночий рід | витрухала | |
Середній рід | витрухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрухаймо | |
2 особа | витрухай | витрухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витрухаючи | |
Минулий час | витрухавши |