вифуркнути
ВИФУРКНУТИ, ну, неш, док., діал. 1. Швидко, з шумом вилетіти звідки-небудь (про птахів). Волове очко.. вифуркнуло зі своєї схованки (Фр., II, 1950, 257).
2. перен. Швидко вийти, вибігти. Я розлютилася.. та й вифуркнула з хати! (Коб., І, 1956, 492).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вифуркну | вифуркнемо |
2 особа | вифуркнеш | вифуркнете |
3 особа | вифуркне | вифуркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вифуркнув | вифуркнули |
Жіночий рід | вифуркнула | |
Середній рід | вифуркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вифуркнімо | |
2 особа | вифуркни | вифуркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вифуркнувши |