вихвалятися
ВИХВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Хвастати, хвалити самого себе. - Не дурніший же я, справді, від його! - вихвалявся Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 384); // ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. Любив [Терентій] вихвалятися своєю фізичною силою (Сміл., Зустрічі, 1936, 29); Сестра вихвалятиметься своїми успіхами і п'ятірками (Смолич, II, 1958, 45); Перед людьми Мар'ян поспішив вихвалитися і своїм сином Юрком (Чорн., Визвол. земля, 1959, 32).
2. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. - Вони [шляхтичі] вихваляються порізати всю старшину (Тулуб, Людолови, І, 1957, 106).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихваляюся | вихваляємося |
2 особа | вихваляєшся | вихваляєтеся |
3 особа | вихваляється | вихваляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихвалятимуся | вихвалятимемося |
2 особа | вихвалятимешся | вихвалятиметеся |
3 особа | вихвалятиметься | вихвалятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихвалявся | вихвалялися |
Жіночий рід | вихвалялася | |
Середній рід | вихвалялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихваляймося | |
2 особа | вихваляйся | вихваляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихваляючись | |
Минулий час | вихвалявшись |