вихилятися
ВИХИЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИХИЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Висуватися з чого-небудь або звідкись, з'являтися, показуватися назовні. Сам [Мемет] вихилявсь у двері, щоб одітхнути вогким холодком (Коцюб., І, 1955, 389); - Що там таке? - запитав він.., вихилившись через вікно (Кобр., Вибр., 1954, 208); За чорною книжковою полицею щось грюкнуло, і з-за неї вихилилася мала постать короткозорого Шибая (Ірчан, II, 1958, 46).
2. тільки недок. Згинатися в різні боки; звиватися. Не біжить [Галочка], а, мов рибонька, прудко пливе і рученятами не мота, а тільки вихиляється, мов той молоденький ясенок (Кв.-Осн., II, 1956, 321); Пішли навприсядки, напідскоки, вихиляються, руками вимахують - усі разом, як одно (Вас., І, 1959, 304); Коли я розповідаю щось, то обов'язково розмахую руками, вихиляюся всім тілом (Сміл., Сашко, 1957, 7).
3. діал. Вигинатися. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю? (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихиляюся | вихиляємося |
2 особа | вихиляєшся | вихиляєтеся |
3 особа | вихиляється | вихиляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихилятимуся | вихилятимемося |
2 особа | вихилятимешся | вихилятиметеся |
3 особа | вихилятиметься | вихилятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихилявся | вихилялися |
Жіночий рід | вихилялася | |
Середній рід | вихилялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихиляймося | |
2 особа | вихиляйся | вихиляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихиляючись | |
Минулий час | вихилявшись |