вицяткуваний
ВИЦЯТКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вицяткувати. Він сидів рівно в жовтошкірому високому сідлі, вицяткуваному срібним візерунком (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 177).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вицяткуваний | вицяткувана | вицяткуване | вицяткувані |
Родовий | вицяткуваного | вицяткуваної | вицяткуваного | вицяткуваних |
Давальний | вицяткуваному | вицяткуваній | вицяткуваному | вицяткуваним |
Знахідний | вицяткуваний, вицяткуваного | вицяткувану | вицяткуване | вицяткувані, вицяткуваних |
Орудний | вицяткуваним | вицяткуваною | вицяткуваним | вицяткуваними |
Місцевий | на/у вицяткуваному, вицяткуванім | на/у вицяткуваній | на/у вицяткуваному, вицяткуванім | на/у вицяткуваних |