вишикуваний
ВИШИКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вишикувати. Завмерли вишикувані полки (Гончар, II, 1959, 359); Біля високих штабелів дров вишикувані в два ряди стоять двадцять чотири самохідних бензоцистерни і з десяток мотоциклів з кулеметами (Ле, Клен. лист, 1960, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вишикуваний | вишикувана | вишикуване | вишикувані |
Родовий | вишикуваного | вишикуваної | вишикуваного | вишикуваних |
Давальний | вишикуваному | вишикуваній | вишикуваному | вишикуваним |
Знахідний | вишикуваний, вишикуваного | вишикувану | вишикуване | вишикувані, вишикуваних |
Орудний | вишикуваним | вишикуваною | вишикуваним | вишикуваними |
Місцевий | на/у вишикуваному, вишикуванім | на/у вишикуваній | на/у вишикуваному, вишикуванім | на/у вишикуваних |