вишитий
ВИШИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до вишити 1. Пішла Маруся у кімнату і винесла на дерев'яній тарілочці два рушники довгих та мудро вишитих (Кв.-Осн., II, 1956, 71); - Закури, браток, тут можна, - озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером, кисет (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).
2. прикм. Оздоблений вишивкою. Батько мовчки розглядав на собі вишиту сорочку (Донч., IV, 1957, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вишитий | вишита | вишите | вишиті |
Родовий | вишитого | вишитої | вишитого | вишитих |
Давальний | вишитому | вишитій | вишитому | вишитим |
Знахідний | вишитий, вишитого | вишиту | вишите | вишиті, вишитих |
Орудний | вишитим | вишитою | вишитим | вишитими |
Місцевий | на/у вишитому, вишитім | на/у вишитій | на/у вишитому, вишитім | на/у вишитих |