вишкварювання
ВИШКВАРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вишкварювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вишкварювання | вишкварювання |
Родовий | вишкварювання | вишкварювань |
Давальний | вишкварюванню | вишкварюванням |
Знахідний | вишкварювання | вишкварювання |
Орудний | вишкварюванням | вишкварюваннями |
Місцевий | на/у вишкварюванні | на/у вишкварюваннях |
Кличний | вишкварювання | вишкварювання |