виїмок
ВИЇМОК, мка, ч., заст. Те саме, що виняток. - Адже ви у всім виїмок, у всім, у всім не подібні до інших! (Фр., II, 1950, 304); Все те побороли чесні виборці, що з малими виїмками стояли, як один муж (Кобр., Вибр., 1954, 68); Не робив [Степан] ні для кого виїмків і ні з ким не поводився інакше, як з іншим. Всі в нього рівні (Круш., Буденний хліб.., 1960, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виїмок | виїмки |
Родовий | виїмка | виїмків |
Давальний | виїмкові, виїмку | виїмкам |
Знахідний | виїмок | виїмки |
Орудний | виїмком | виїмками |
Місцевий | на/у виїмку | на/у виїмках |
Кличний | виїмку | виїмки |
виїмка
ВИЇМКА, и, ж. 1. Невелика заглибина, западина у чому-небудь. Вони знову оглянули знайому дорогу, на якій було вивчено кожен камінь, виїмку і поворот (Кучер, Чорноморці, 1956, 307); Її налякали й дядькові очі й химерні губи - верхня схожа на чирвину, товсто вростала у виїмку нижньої (Стельмах, Хліб.., 1959, 353); // Заглибина, зроблена способом виймання, вирізування і т. ін. частини чого-небудь звідкись. За тунелем пішов глибокий арик - виїмка аж до північного тунелю (Ле, Міжгір'я, 1953, 246); Півкруглі й круглі напилки застосовують для обпилювання угнутих поверхонь, розпилювання круглих отворів і виїмок (Практ. з машинозн., 1957, 60).
2. заст. Те саме, що виняток. 4 збірники моїх новел, видані "Видавничою Спілкою", обнімають усі мої опубліковані досі новели, з виїмкою 3-х оповідань для дітей (Коцюб., III, 1956, 287).
3. кул. Інструмент, яким роблять заглибини в продуктах або кулінарних виробах. Для нарізання картоплі у формі стружки.. застосовують спеціальні ножі, а для вирізування кульок - виїмки різних розмірів (Технол. пригот. їжі, 1957, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виїмка | виїмки |
Родовий | виїмки | виїмок |
Давальний | виїмці | виїмкам |
Знахідний | виїмку | виїмки |
Орудний | виїмкою | виїмками |
Місцевий | на/у виїмці | на/у виїмках |
Кличний | виїмко | виїмки |