владарювати
ВЛАДАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., уроч. Те саме, що володарювати. - А до чого ж тут кури? - каже цар, - нам не дано права владарювати над птахами, у птахів є свій цар (Укр.. казки, 1951, 68); Панівні реакційні кола та їх буржуазні уряди, вірні давньому принципові - розділяй і владарюй, - сіяли національну ворожнечу і розбрат, намагалися сварити народи між собою (Рильський, III, 1956, 380); * Образно. Твоїх заводів гул і шум степів могутній, де владарює труд, я так люблю (Сос., Поезії, 1950, 8).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владарюю | владарюємо |
2 особа | владарюєш | владарюєте |
3 особа | владарює | владарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владарюватиму | владарюватимемо |
2 особа | владарюватимеш | владарюватимете |
3 особа | владарюватиме | владарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | владарював | владарювали |
Жіночий рід | владарювала | |
Середній рід | владарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | владарюймо | |
2 особа | владарюй | владарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | владарюючи | |
Минулий час | владарювавши |