вминати
ВМИНАТИ 1 (УМИНАТИ), аю, аєш, недок., ВМ'ЯТИ (УМ'ЯТИ), умну, умнеш, док., перех. рідко. Вдавлювати, втискувати в що небудь; утоптувати. Обернувся й пішов через галявину, вминаючи в землю весняну траву (Руд., Остання шабля, 1959, 384); Я вминаю З дідом стіг, Щоб у дощик Не затік (Стельмах, Колосок.., 1959, 15); // Ударом, тиском робити заглиблення. Твердиня сталі і вогню Повзе на перевал, Хоч б'ють снаряди у броню, Вминаючи метал (Бажан, І, 1946, 130).
ВМИНАТИ2 див. уминати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вминаю | вминаємо |
2 особа | вминаєш | вминаєте |
3 особа | вминає | вминають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вминатиму | вминатимемо |
2 особа | вминатимеш | вминатимете |
3 особа | вминатиме | вминатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вминав | вминали |
Жіночий рід | вминала | |
Середній рід | вминало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вминаймо | |
2 особа | вминай | вминайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вминаючи | |
Минулий час | вминавши |