вовчий
ВОВЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до вовк 1. - Дивись, он яка вовча берлога! - скрикнув Івась, улазячи в оброслу вишнями лисинку (Мирний, IV, 1955, 96); Чомусь пригадалася розповідь про вовчу зграю (Шиян, Гроза.., 1356, 195); * У порівн. Люльки задиміли, як димарі, а чорні очі спалахнули, як вовчі (Коцюб., II, 1955, 152); // Зробл. зі шкури вовка. Вовча шуба; // Власт. вовкові. [Бичок:] Хіба у мене такий страшний погляд? [Олена:] Ні, погляд у вас лисичий, та вовча думка! (Кроп., I, 1958, 452); Четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Донч., III, 1956, 51).
@ Вовча лапа (Trollius europaes L .) - степова однорічна рослина з розсіченими на вузьколінійні частинки листками й поодинокими голубими квітками; Вовча паща, мед. - неправильне зрощення половин піднебіння, при якому порожнина носа безпосередньо сполучається з порожниною рота; Вовча яма: а) (мисл. ) глибока замаскована яма з приманкою для ловлі вовків. [Соломія:] А вовчі ями так прикрили, що вгледіти не можна (Корн., І, 1955, 244); б) (військ. ) перешкода на шляху наступу ворога, влаштована у вигляді заглиблення в землі з вбитими на дні гострими кілками, рейками. Як тільки перестрілка ..або відсунеться далі в степ, так і закипає робота: риють окопи, траншеї, вовчі ями для танків (Гончар, II, 1959, 340); Вовче лико (Daphne mezereum L .) - чагарникова рослина з отруйними ягодами, які використовуються для виготовлення ліків; Вовчий горох (Astralagus glycyphyllus ) - однорічна або багаторічна трав'яниста (рідше - кущова) рослина родини бобових; Вовчий лишай - туберкульозне захворювання шкіри, переважно обличчя; вовчак. Туберкульоз шкіри, або, як його називають у народі, вовчий лишай, дуже часто був причиною руйнування шкірних покривів обличчя (Наука.., 1, 1959, 31); Вовчий сон (Pulsatilla Adans ) - лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками; Вовчі ягоди (Daphne L .) - чагарникова рослина з отруйними ягодами, які використовуються для виготовлення ліків.
@ Вовчий апетит - дуже великий апетит. Хлопець почав вечеряти. У нього з'явився раптом вовчий апетит (Донч., II, 1956, 65); Вовчий білет (квиток, паспорт)-- у царській Росії - документ з позначкою про звільнення з роботи, навчального закладу (у зв'язку з неблагонадійністю), який закривав доступ на державну службу, до навчального закладу. Опинився Шавкун серед великого города без шага грошей, .. з одною бідою -"вовчим білетом" в кишені (Мирний, II, 1954, 262); Над характеристикою треба подумати, бо чи ж далеко, не при оселі згадуючи, до вовчого квитка?.. (Стельмах, Хліб.., 1959, 259); Вовчий закон - про відносини в суспільстві, де панує сваволя сильних. Фашизм учинив страшний злочин перед усім людством, бо вовчий закон він зробив державним законом (Донч., VI, 1957, 587).
2. перен. Жорстокий, лютий. З-під широких нахмурених брів хижо вовчим поглядом визирали його сірі, як полуда, очі (Стор., І, 1957, 371); Імперіалізм був і лишається агресивним, його вовча природа не змінилась і не зміниться (Рад. Укр., 7.XI 1960, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вовчий | вовча | вовче | вовчі |
Родовий | вовчого | вовчої | вовчого | вовчих |
Давальний | вовчому | вовчій | вовчому | вовчим |
Знахідний | вовчий, вовчого | вовчу | вовче | вовчі, вовчих |
Орудний | вовчим | вовчою | вовчим | вовчими |
Місцевий | на/у вовчому, вовчім | на/у вовчій | на/у вовчому, вовчім | на/у вовчих |