вогнепальний
ВОГНЕПАЛЬНИЙ, а, е. 1. Пристосований для стрільби з допомогою пороху або інших вибухових речовин. Для епохи дикунства лук і стріла були тим самим, чим став залізний меч для варварства і вогнепальна зброя для цивілізації, - вирішальною зброєю (Енгельс, Походж. сім'ї.., 1948, 22); Ось ця четвірка [банда] й ходила по хатах, вимагаючи вогнепальну і холодну зброю (Тют., Вир, 1964, 393).
2. Заподіяний кулею, осколком снаряда тощо (про рани). Розрізняють рани різані, колоті, забиті, рвані, вогнепальні (Лікар. експертиза.., 1958, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вогнепальний | вогнепальна | вогнепальне | вогнепальні |
Родовий | вогнепального | вогнепальної | вогнепального | вогнепальних |
Давальний | вогнепальному | вогнепальній | вогнепальному | вогнепальним |
Знахідний | вогнепальний, вогнепального | вогнепальну | вогнепальне | вогнепальні, вогнепальних |
Орудний | вогнепальним | вогнепальною | вогнепальним | вогнепальними |
Місцевий | на/у вогнепальному, вогнепальнім | на/у вогнепальній | на/у вогнепальному, вогнепальнім | на/у вогнепальних |