вокальний
ВОКАЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до співу, Признач. для співу; співочий. Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзначалося великою майстерністю (Укр. клас. опера, 1957, 60); Великий внесок у вокальну Шевченкіану зробив український композитор В. Заремба (Літ. Укр., 28.IX 1965, 2).
2. лінгв. Стос. до вокалізму. За приклад такої асиміляції в царині голосних може бути вокальна гармонія - уподібнювання голосних звуків сусідніх складів (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 210).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вокальний | вокальна | вокальне | вокальні |
Родовий | вокального | вокальної | вокального | вокальних |
Давальний | вокальному | вокальній | вокальному | вокальним |
Знахідний | вокальний, вокального | вокальну | вокальне | вокальні, вокальних |
Орудний | вокальним | вокальною | вокальним | вокальними |
Місцевий | на/у вокальному, вокальнім | на/у вокальній | на/у вокальному, вокальнім | на/у вокальних |