віл
ВІЛ, вола, ч. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. Іде Марко з чумаками. Ідучи співак, Не поспіша до господи - Воли попасає (Шевч., І, 1951, 322); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (Головко, II, 1957, 11); * Образно. Генеральський приказ [наказ], з нагайкою в руках, зробив до ладу своє діло. Він.. з завзятих степовиків попоробив покірних волів (Мирний, I, 1954, 98); * У порівн. Та чого це ти насупився, як віл перед обухом? (Мам., Тв., 1962, 107).
@ Вола б з'їв - дуже голодний. Здається, вола б з'їв... і черствий хліб здавався смачним! (Мирний, II, 1954, 145); Волам хвости крутити, зневажл. - виконувати примітивну, нескладну, часто брудну, низькооплачувану роботу. - Поголовував трохи і досить - йди волам хвости крутити, коли людьми управляти не вмієш (Збан., Переджнив'я, 1960, 146); Їхати (поїхати) як волами - їхати дуже повільно; Працювати (робити), як віл [у ярмі] - дуже важко й багато працювати. Сливе дві неділі робила Олександра, як віл у ярмі (Коцюб., І, 1955, 68); [Маруся:] А чим же тобі не добра Марта? Що всім годить та робить, як сірий віл? (Вас., III, 1960, 94); Чорний віл на ногу наступив див. наступати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віл | воли |
Родовий | вола | волів |
Давальний | волові, волу | волам |
Знахідний | вола | волів |
Орудний | волом | волами |
Місцевий | на/у волі, волові | на/у волах |
Кличний | воле | воли |
воло
ВОЛО, а, с. 1. Розширена частина стравоходу в багатьох птахів, де тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа. У зерноїдних птахів (курей, голубів) стравохід мав розширення - воло, де зерно розм'якшується, перш ніж надійти до шлунку (Зоол., 1957, 108); На даху тихо туркотіли голуби, роздимаючи перламутрові вола (Тулуб, Людолови, II, 1957, 54).
2. Ожиріле підборіддя (в людини). Юзефа була .. повновида, з довгими повними щоками, .. повне воло висіло на всю шию (Н.-Лев., II, 1956, 72); Потім з бляхою на світло-червоному кожусі увалився здоровенний, з сизим носом і вузлуватим волом староста (Стельмах, Хліб.., 1959, 176).
3. Пухлина щитовидної залози при базедовій хворобі. Їх [дехкан] розпухлі горла .. книшем лягали аж на груди. Сині бридкі вола (Ле, Міжгір'я, 1953, 82); Майже на груди йому звисав, наче налитий водою пухир, огидний зоб, або.. воло (Мур., Бук. повість, 1959, 29).
4. розм. Шкіра, яка брижами звисає під шиєю вола або корови; підгруддя.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | воло | вола |
Родовий | вола | вол |
Давальний | волу | волам |
Знахідний | воло | вола |
Орудний | волом | волами |
Місцевий | на/у волі | на/у волах |
Кличний | воло | вола |