воєнізований
ВОЄНІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воєнізувати. Осередок комсомольців-залізничників організував допоміжну воєнізовану охорону залізничного майна (Донч., І, 1956, 382).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | воєнізований | воєнізована | воєнізоване | воєнізовані |
Родовий | воєнізованого | воєнізованої | воєнізованого | воєнізованих |
Давальний | воєнізованому | воєнізованій | воєнізованому | воєнізованим |
Знахідний | воєнізований, воєнізованого | воєнізовану | воєнізоване | воєнізовані, воєнізованих |
Орудний | воєнізованим | воєнізованою | воєнізованим | воєнізованими |
Місцевий | на/у воєнізованому, воєнізованім | на/у воєнізованій | на/у воєнізованому, воєнізованім | на/у воєнізованих |