впирати
ВПИРАТИ 1 (УПИРАТИ), аю, аєш, недок., ВПЕРТИ (УПЕРТИ), увіпру, увіпреш, док., перех., фам. Із силою, часто проти чийогось бажання вкладати, втискати, вкидати і т. ін. кого-, що-небудь кудись. Тут різні душі походжали, Все думали та все гадали - Куди-то за гріхи їх впруть (Котл., І, 1952, 143); Максим відразу побачив, що напасники помагають до того, щоб вперти їх до середини хати (Фр., VI, 1951, 81); // перев. док. Вкласти дуже багато чого-небудь у щось. - Мерзота! - скрипіли зуби, а руки все ще виміряли міну. - Динаміту скільки вперли! (Ле, Міжгір'я, 1953, 244).
ВПИРАТИ2 див. упирати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впираю | впираємо |
2 особа | впираєш | впираєте |
3 особа | впирає | впирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впиратиму | впиратимемо |
2 особа | впиратимеш | впиратимете |
3 особа | впиратиме | впиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | впирав | впирали |
Жіночий рід | впирала | |
Середній рід | впирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впираймо | |
2 особа | впирай | впирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | впираючи | |
Минулий час | впиравши |