вправлення
ВПРАВЛЕННЯ (УПРАВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. вправити1. Вивих, навіть при своєчасному вправленні його і дальшому раціональному лікуванні, зумовлює тимчасову непрацездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вправлення | вправлення |
Родовий | вправлення | вправлень |
Давальний | вправленню | вправленням |
Знахідний | вправлення | вправлення |
Орудний | вправленням | вправленнями |
Місцевий | на/у вправленні | на/у вправленнях |
Кличний | вправлення | вправлення |