впроваджений
ВПРОВАДЖЕНИЙ (УПРОВАДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до впровадити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | впроваджений | впроваджена | впроваджене | впроваджені |
Родовий | впровадженого | впровадженої | впровадженого | впроваджених |
Давальний | впровадженому | впровадженій | впровадженому | впровадженим |
Знахідний | впроваджений, впровадженого | впроваджену | впроваджене | впроваджені, впроваджених |
Орудний | впровадженим | впровадженою | впровадженим | впровадженими |
Місцевий | на/у впровадженому, впровадженім | на/у впровадженій | на/у впровадженому, впровадженім | на/у впроваджених |