встромлятися
ВСТРОМЛЯТИСЯ (УСТРОМЛЯТИСЯ), яється і ВСТРОМЛЮВАТИСЯ (УСТРОМЛЮВАТИСЯ), юється, недок., ВСТРОМИТИСЯ (УСТРОМИТИСЯ), встромиться; мн. встромляться; док. Всаджуватися, втикатися в середину, в глиб чого-небудь (про що-небудь гостре). Стріла так і встромилась у печеню (Сл. Гр.); Кілька щабель і ножів встромилися в нього (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 141); // Занурюватися в якусь рідину. Її весло нечутно встромлялось у воду (Досв., Вибр., 1959, 415): // Пильно дивитися, вдивлятися в кого-, що-небудь (про очі, погляд). Мить Матюха стояв нерухомий. Очі гостро встромилися в Давида (Головко, II, 1957, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | встромляюся | встромляємося |
2 особа | встромляєшся | встромляєтеся |
3 особа | встромляється | встромляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | встромлятимуся | встромлятимемося |
2 особа | встромлятимешся | встромлятиметеся |
3 особа | встромлятиметься | встромлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | встромлявся | встромлялися |
Жіночий рід | встромлялася | |
Середній рід | встромлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | встромляймося | |
2 особа | встромляйся | встромляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | встромляючись | |
Минулий час | встромлявшись |