ВСТЯЖ (УСТЯЖ), присл. Те саме, що впростяж; цугом. [Клим:] Я запряжу найкращих панських коней встяж, що прудше вітру понесуть, візьму Домцю й вас [дівчата], як хочете, та як махну, то поки тут проснуться - ми будемо за десять миль (К.-Карий, II, 1960, 35).