втілений
ВТІЛЕНИЙ (УТІЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до втілити. Соціалістичний зміст, втілений в яскраву національну художню форму, масовість, всенародність, - такі прекрасні риси має народне радянське мистецтво (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 13); * У порівн. Богун стояв з гордо піднятою головою, немов утілена в граніт перемога (Кач., II, 1958, 513).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | втілений | втілена | втілене | втілені |
Родовий | втіленого | втіленої | втіленого | втілених |
Давальний | втіленому | втіленій | втіленому | втіленим |
Знахідний | втілений, втіленого | втілену | втілене | втілені, втілених |
Орудний | втіленим | втіленою | втіленим | втіленими |
Місцевий | на/у втіленому, втіленім | на/у втіленій | на/у втіленому, втіленім | на/у втілених |