втілення
ВТІЛЕННЯ (УТІЛЕННЯ), я, с. Дія і стан за знач. втілити. Партія - втілення зв'язку передового загону робітничого класу з мільйонними масами робітничого класу (Біогр. Леніна, 1955, 65); Великих успіхів досягли російські письменники в художньому втіленні теми боротьби за мир (Іст. укр. літ., II, 1956, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | втілення | втілення |
Родовий | втілення | втілень |
Давальний | втіленню | втіленням |
Знахідний | втілення | втілення |
Орудний | втіленням | втіленнями |
Місцевий | на/у втіленні | на/у втіленнях |
Кличний | втілення | втілення |