вхідний
ВХІДНИЙ, а, е. 1. Признач. для входу куди-небудь, у середину чого-небудь. - Вона мене не слухає, а дивиться кудись у глибину вхідної алеї розпаленим поглядом (Л. Укр., III, 1952, 607); Хтось несміливо подзвонив до вхідних дверей (Вільде, Сестри.., 1958, 416).
Вхідний квиток - який дає право входу до театру, на концерт, виставку і т. ін. - Квитки вже розпродали. -Що там нема? Вхідні дай. Ми й постоїмо (Шиян, Баланда, 1957, 110).
2. канц. Який одержує установа (про документи, листи тощо). Вхідні папери.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вхідний | вхідна | вхідне | вхідні |
Родовий | вхідного | вхідної | вхідного | вхідних |
Давальний | вхідному | вхідній | вхідному | вхідним |
Знахідний | вхідний, вхідного | вхідну | вхідне | вхідні, вхідних |
Орудний | вхідним | вхідною | вхідним | вхідними |
Місцевий | на/у вхідному, вхіднім | на/у вхідній | на/у вхідному, вхіднім | на/у вхідних |