відведений
ВІДВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвести. З правої, відведеної до краю руки [Мар'яни], крутячись, опускався важкий починок, а ліва - скубла й скубла м'яку пряжу. (Стельмах, II, 1962, 399); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 27); // відведено, безос. присудк. сл. В одному містечку хлопця було відведено до керівника підпілля - столяра Якова (Ю. Янов., II, 1954, 11); Значне місце на семінарі відведено питанням методики (Наука.., 7, 1960, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відведений | відведена | відведене | відведені |
Родовий | відведеного | відведеної | відведеного | відведених |
Давальний | відведеному | відведеній | відведеному | відведеним |
Знахідний | відведений, відведеного | відведену | відведене | відведені, відведених |
Орудний | відведеним | відведеною | відведеним | відведеними |
Місцевий | на/у відведеному, відведенім | на/у відведеній | на/у відведеному, відведенім | на/у відведених |